Починала я дивитися з великими сподіваннями – і вони цілком виправдалися!

Фантастичне припущення тут таке: існує таємничий прилад (який всі чомусь звуть телефоном, хоча за функціями це простий фотоапарат – можна зробити знімок чи подивитися галерею, та й по всьому), який може повністю стирати людей з реальності. Яскравий спалах – і немає людини. Трохи пізніше виявляється, що це зникнення може бути не повністю незворотним, але тут вже не все так просто.

І ось така річ потрапляє до рук жінці, заміжній за дуже владним і до того ж багатим чоловіком, яка закохалася в іншого настільки, що наважилася на зраду. У парочки коханців одразу виникає спокуса видалити своїх партнерів, щоб ніщо не заважало їхньому спільному щастю. Але не все виявилося так просто. Бо ж нормальні люди мають совість і докори сумління за такі думки. Тим часом про цей девайс (та його властивості) дізнаються ще й інші люди – тож історія стрімголов розвивається (динаміка тут на висоті!), напруга і саспенс стрімко набирають обертів, а час від часу вигулькують ще і додаткові оце-так-повороти.

Актори впоралися чудово практично всі. Тут і міміка, і пози, і інші невербальні сигнали – все працює на розкриття переживань та емоцій героїв. Мотивацію будь-кого можна зрозуміти (виняток – один приклад психопата), і навіть коли вони творять якусь дичину, їх розумієш і часом навіть співчуваєш (але, звісно, не всім).

Ну і щодо фіналу: він відкритий. Власне останнім епізодом можна було б плавно завершити історію. Але попередні декілька знахідок-відкриттів інших героїв натякають, що на цьому завершення не планувалося – там іще є як мінімум троє дуже зацікавлених (але непрофесійних) розслідувачів, для яких пошуки правди та справедливості ще лише починаються. Тобто, робили серіал явно з натяком на продовження, але другого сезону (поки що?) немає.