Особисто я оцінюю цей фільм у 10/10 й мені не шкода такої оцінки, навіть якщо вона завищена.
Мені подобається знаходити фільми, які не обговорюють з таким же ентузіазмом, як франшизні блокбастери відомих режисерів лиш тому, що вони відомі, хоча їхній витвір всього лиш атракціон для заробітку. Фільми, які не номінувались на оскар, не відвідували канські кінофестивалі, які для більшості невідомі.
Та я б взагалі його міг не побачити, якби не сайт СВІТ ДОРАМ.
Парадоксально, що фільми, які для мас, в хорошому розумінні цього слова, цією ж масою залишаються непомітні. Люди тікаючи від реальності, радо подивляться намальований фільм про вигадану планету з романтизацією війни, а ні ж мелодраму думаючи, що там просто соплі, а по факту може розкриватись соціальна тема, що близька багатьом.
Це не означає, що всі фільми зі списків, номінацій бездарні, ні безумовно там більшість культових картин, які я також дивлюсь, але інколи туди потрапляє переоцінений проєкт, що не несуть кінематографічності. Я ж говорю про ті, що працюють не по принципу реклама, бюджет, шоу, а актор, камера, історія, яка не є новою, але майстерно показує її по новому і має бути поміченою, навіть якщо вона не тягне на оскар, але заслуговує на те, щоб її побачило більше людей. Щось вийшов величенький вступ, якого я не планував.

Фільм “Кисло-солодко” розпочинається, як романтична комедія, але перетворюється на суворо реалістичну драму про пару, яка не може знайти час одне для одного через роботу.
Да Ин працює медсестрою по контракту (тимчасовий працівник). Її хлопець Чжан Хьок інженер, який дізнався, що його відправляють по контракту у велику компанію в Сеулі, він розцінює це як шанс для пари в цілому. Я підозрюю, що у Да Ин вже тоді промайнула думка, що їхні стосунки на відстані в майбутньому переживатимуть не найкращі часи. З часом Чжан Хьок вже не міг фізично кожного дня повертатись до Інчхона, тож через цю нову роботу двоє закоханих починають бачати одне одного все рідше.

Назва фільму відображає протилежні “смаки” стосунків, які ідуть вслід один за одним. Кохання на ранніх стадіях стосунків солодке, але якщо щось йде не так, воно може мати кислий смак. “Кисло-солодкий” показує, як робота та культура продуктивності негативно впливає на стосунки. І загалом виходить, що цей кислий смак спричинений більше зовнішніми чинниками, як от роботою, яка перетворює людей на рабів, вичавлює з них всі соки, постійний стрес, що робить людей дратівливими. Наприклад, у “сміттєво-лампочковій” сцені видно, що пара говорить логічні речі одне одному, але через тон з яким вони це говорять, ніби виплескуючи негативну енергію від втоми, яку вони тримають на роботі це виглядає, як докір на який вони реагують ще гостріше у відповідь. Треба визнати, що саме Да Ин намагалась найбільше зберегти стосунки на те вказують її дії та слова.

Все описувати не буду подивитесь самі.

Хтось скаже, що для фільму, який зосереджується переважно на любовній драмі, емоцій головних героїв могло б бути більше
Але мене вже емоційно накрило, коли нічого не почалось, але було розуміння куди все прямує.
Напевно деякі сцени були вирізані, хоча хронометраж дозволяв, але творці, можливо, не хотіли, щоб здалось затягнуто. Видно, що задумом було показати, що автори думають про культуру праці у своїй країні. Зміна з легкого початку до більш напружених тем викликає захоплення. Дуже класно побудований сюжет.