3 жовтня Південна Корея святкує Кечжондоль – День заснування Південної Кореї. В історичному аспекті вважається, що саме цього дня ще у 2333 році до н.е. було засновано державу Кочосон, першу корейську державу. При цьому варто відзначити, що раніше святкування Кенчжондолю припадало на 3-й день 10-го Місяця. Кочосон був достатньо розвиненою державою для своєї епохи існування, зокрема в правовому аспекті та системі державного управління. До наших днів дійшло дуже мало свідчень про побут та культурні особливості цієї держави, а її згадки в сучасній культурі зустрічаються досить рідко, що є дуже несправедливо, оскільки саме Кочосон заклав підвалини для розбудови сучасної корейської держави.

Одним із небагатьох яскравих прикладів згадки Давнього Чосону в кінематографі є 2-сезонна фентезі-дорама від tvN – “Хроніки Асдаля”. Сценаристами виступили Кім Йон Хьон і Пак Сан Йон, а керівництво зйомками здійснювали режисери Кім Вон Сок (1 сезон) та Кім Кван Шік (2 сезон) у співробітництві зі KPJ та Studio Dragon. У головних ролях: Чжан Дон Ґон, Сон Чжун Кі (1 сезон), Кім Чжі Вон (1 сезон), І Чжун Кі (2 сезон), Шін Се Кьон (2 сезон), Кім Ок Він. 

Сюжет розповідає про міфічну країну Ас (фактично це Кочосон), а саме про жителів стародавнього міста Асдаль. Два лідери сходяться у боротьбі, намагаючись прибрати до своїх рук всю владу. Ин Сом – людина, яка принесла в Асдаль розруху, а Та Ґон – герой, що намагається повернути мир рідній землі. Історія, в якій політичні інтриги, кохання та магія переплітаються в єдине ціле захоплює з першого кадру і тримає увагу до останньої серії.

Читаючи відгуки до дорами її часто порівнюють з всім відомою “Грою престолів”. Кажуть, що це її корейська, менш епічна версія. Ось тільки, якщо основою “Гри престолів” став цикл фентезі-романів, то сюжет “Хронік Асдалю” беруть свій початок з фольклору. Та й говорити про “меншу епічність” не зовсім коректно. Дорама знята за правилами корейського кінематографа, завдяки чому відображає його особливості та подобається глядачам. Крім того, “Хроніки Асдалю” отримали досить велику кількість позитивних відгуків не лише від корейських глядачів, а й від іноземців та критиків. І більшість з них відмічають, що саме “корейська манера зйомки” і робить цю дораму унікальною, а не черговою слабкою копією “Гри престолів”.

Що стосується сюжету, то з самого початку досить складно зрозуміти які взаємозв’язки між персонажами та що саме відбувається. Скажімо так: початок надто замудрований, проте дорама не з тих, коли надлишкова заплутаність сюжету втомлює та змушує нудьгувати. Динамічні події, купа інтриг та ненав’язлива лінія кохання цілком перекривають нерозуміння тонкощів сюжету. При чому, варто зазначити, що усвідомлення істини не приходить моментально, розкриваючи всі таємниці сценарію, а поступово приходить до глядача, тримаючи інтигу до кінця сезону.

Якість операторської зйомки заслуговує окремої уваги не лише з технічного боку. Зображення не просто якісне, а передає динамічність того, що відбувається на екрані: ритуальні сцени, битви повстанців з армією, поява персонажів у кадрі. Контрасти, які ловить камера, дають глядачу можливість зрозуміти роль тих чи інших елементів у сюжеті. Повільний рух кадру, коли персонажі розповідають одне одному про свої трепетні почуття, різкі, рвані зміни зображень під час дуелей на мечах. Чисті, світлі кольори, що підкреслюють витонченість та ніжність персонажів навіть тоді, коли все навколо темне та начебто намагається поглинути їх. А музичний супровід лише підкреслює те, що глядач бачить.

Цікаво дивитись на те, що костюмери доклали великих зусиль аби відобразити особливості військової форми Кочосону та відмінності у повсякденному одязі того часу від вже звичних глядачам ханбоків в історичних дорамах про епохи Корьо та Чосон. Вони не лише підібрали підходящі образи з історичної точки зору, а й підкреслили нею особисті риси кожного з героїв. Певно це і всі виключно позитивні моменти, про які можна згадати, описуючи цю дораму.

Що стосується акторської гри, то незважаючи на зірковий кастинг з дуже талановитими представниками своєї професії, в око кидається те, що корейці не мають великого досвіду якісних фентезі-проєктів. Актори намагаються відіграти те, що від них вимагають сценаристи та режисери, але гра все ж шкутильгає. Майстри драми та романтики на відмінно відіграють хіба у сценах, де потрібно зобразити кохання. Зовнішні дані акторів, на жаль, не допомагають перекрити невпевнену акторську гру.

Подібна ситуація і зі спецефектами. Хоча здебільшого від їхньої якості перехоплює подих, у деяких сценах вони мають досить комічний вигляд та лише псують картинку. Як для дорами з бюджетом 54 мільйони вон та з технічними можливостями Південної Кореї такі спецефекти розчаровують глядача.

Загалом, дорама цікава, яскрава та достатньо сильно відрізняється від всього масиву кінопродукції країни. Вона варта уваги та часу, який буде витрачено на її перегляд, але любителям емоційної акторської гри та “марвеловських” спецефектів в певні моменти буде не вистачати задоволення глядацької потреби. А ось фани “Гри престолів” можуть побачити достойного конкурента своєму фентезі-фавориту. Містично-історична дорама яскраво ілюструє процес становлення першої корейської держави, а її перегляд зробить вечір Кечжондолю приємнішим.

Рецензію підготувала Ріна

Якщо хочете дізнаватись більше цікавого про Корею, переходьте за посиланням в Інстаграм