Свіженький японський шестисерійний трилер за романом Кушікі Ріу.
Лікар Іваморі прибуває в гірське село Удзукавамура в пошуках зниклої дружини. Та через велику бурю єдиний тунель, який з’єднував поселення з зовнішнім світом, завалюється. Мешканці в пастці. Уже є кілька трупів. Деякі з них — у наслідок убивств. Що відбувається в цьому селі? І як з усім цим пов’язаний ритуал, присвячений місцевому божеству Ейкічі, який виконують раз на 12 років?
Серіал дещо нагадує кінгівську манеру оповіді: перші серії нас розкачують, щоб довести до динамічної кульмінації. Конфлікт між двома основними родами, Яхаґі та Фурутані, під час катастрофи тільки загострюється, і всередині нього опиняється наш герой.
Паралельно розплутується лінія подій 12-річної давнини, в які була вплутана дружина Іваморі. З нею сталося щось лихе, це безперечно. Невже це і стало причиною її зникнення?
Є кілька моментів, які хочеться прокоментувати.
Перше — це красивезні гірські краєвиди й японські будиночки.
Друге — гра Мацуди Рюхея. Знаю його з інших фільмів, актор він чудовий. Тому спершу було дивно бачити його дещо беземоційним, але згодом стає зрозуміло, що Іваморі, якого він грає, теж приховує кілька таємниць.
Третє — тема зґвалтування. Це другий японський детектив за останні роки, в якому я її бачу, і це досить цікавий досвід, оскільки японці підходять до теми дуже акуратно, однак влучно. Ви навіть жодного разу не почуєте слово “зґвалтування” чи побачите хоч одну відверту сцену, але способи, через які творці серіалу обирають передати цю тему, справді моторошні. Особливо дуже бридка сцена з ліхтариком у четвертій сцені.
Четверте — пісенька про божество Ейкічі, яка стала темою серіалу. Додає моторошненької атмосфери й одразу вводить в потрібний для трилеру стан.
Також окремо хочеться відзначити гру Кудо Аски — він дуже круто зіграв гнівливого лідера сільської молоді, розкриваючи персонажа з кожною серією. Та й взагалі весь каст чудово впорався.
З мінусів, напевно, варто згадати про дещо сумнівні медичні моменти. В оригінальному романі Іваморі не був лікарем, але тут він виконує важливу роль єдиного медичного фахівця в ізольованому селі. Хотілося б дещо яскравішого й точнішого акценту на цьому. Загалом, усі дрібні сценарні слабинки, мені здається, пов’язані зі змінами оригінального сюжету, тому що після перегляду останньої серії в мене склалося враження, що посередині мала би бути ще одна серія, яка мала би доточити кількох персонажів, наприклад, сестру дружини Іваморі. І ще досить дивно, що те, що Дайске, виявляється, весь цей час був сином Кічіро, ми дізнаємося тільки в останній серії ))
Але в цілому я отримала насолоду від перегляду цієї дорами і дам їй 8.5/10. Вбивства і моторошні ритуали в забутому богом селі? Я кажу “так”.