Щоденник моєї свободи / My Liberation Notes

1 1 842

Оригінальна або інші назви: 나의 해방일지 / My Liberation Diary / Мої визвольні нотатки /  My Liberation Days / My Liberation Journal

Жанри: романтика, драма, мелодрама, повсякдення

Країна: Південна Корея

Рік: 2022

Рейтинг MDL: 8,6/10

Кількість серій: 16

Тривалість серії: 60 хв

Переклад: субтитри Netflix

Режисер: Кім Сок Юн

Сценарист: Пак Хе Йон

Канал: JTBC

Актори: І Мін Ґі, Кім Чжі Вон, І Ель, Сон Сок Ґу, І Кі У, Чон Хо Чжін, І Кьон Сон, Чжон Хе Чжін, Хан Сан Чжо, Чжо Мін Ґук, Пак Су Йон, І Чжі Хе та інші

Сюжет: У центрі сюжету дорами дві сестри і брат зі звичайної сім’ї з невеликого містечка. Мі Джон, молодша з них, не дивлячись ні на що, намагається вирватися з щоденності сірих буднів. Одного разу до них у містечко приїжджає пан Гу – таємничий чоловік і абсолютно безпробудний п’яниця. Для місцевості, з якої люди тільки виїжджають, сам по собі його приїзд уже ціла подія. Поступово Мі Джон і таємничий сусід починають зближуватися.

Трансляція з 9 квітня (субота, неділя) 2022 року.

УВАГА! Переглянути серії онлайн ви можете на Netflix або в Телеграм-каналі за гештегом #ЩоденникМоєїСвободи

10
Щоденник моєї свободи

Залиште відгук про ваше враження від дорами

1 коментар
  1. Олег коментує

    Мої записки визволення, або Мій щоденник визволення відрізняється від інших дорам, які я бачив.
    Оригінальністю є напевно зображення повсякденного побуту, що є ризикованим, але по своєму привабливим для тих, хто не боїться подивитись правді в очі та побачити там себе.
    Серіал, який зображає буденність такою, якою вона є. Головні герої виснажені одноманітністю щоденного життя, прагнуть знайти задоволення, свободу та себе. Дехто подивившись першу серію скаже, що нудно, але я бачу справжнє життя більшості. Ми можемо переглядати різні серіали та фільми про звичайних людей із глибин соціуму розуміючи те, що вони переживають, або те, що нам хоче сказати автор, але не завжди переживали те ж саме, що й головний герой. З перших хвилин цієї дорами я не просто розумію, а знаю, що відчуває героїня. Не прям усе, що з нею відбувається, а ті моменти, що стосувались корпоративної культури компанії, соціуму прямо в яблучко. Деякі розумники понаписували книг про те, як потрібно покращувати роботоздатність своїх працівників, щоб вони ніби як були задоволеними, щасливими, мали енергію завзятіше працювати. Тільки мова тут не про підвищення зарплатні, а про корпоративи, клуби за інтересами, заробляння якихось балів. Ніби я ж вас так люблю і хочу, щоб ви веселились та приділяли увагу саморозвитку, але ці дебіли не розуміють, що не всім це цікаво і занадто довге перебування соціумі, де у всіх три маски на день, навпаки втомлює. Після роботи хочеться відпочити від людей та їхньої фальші. Але ти змушений займатись дурницями, які займають твій і без того мізерний, вільний час. З одного боку, це дорама більше для інтровертів, з іншого боку може бути корисною для тих, хто ними не є, щоб розуміли як відрізнити інтроверта і не зайобувати його своєю тупістю і пустословим надокучанням. Або тупоголовим керівникам якихось компаній, які не розуміють, що різні люди мають різний характер і, що корпоративи, заробляння балів, задовбування своїми тупими правилами, аж ніяк не впливають на ефективність роботи.
    Насправді інтроверти відкриті, люблять спілкуватись, але з маленькою кількістю людей, які їх розуміють.

    Вони надають словам ваги, в той час, як інші розкидуються ними не вдумуючись в їхній сенс будучи такими собі балакаючими головами, які нічого з себе не представляють. Також їм не притаманно носити маски та прикидатись тим ким вони не є, від того їм ще важче серед фальшивок витискати з себе хоча б якусь посмішку.

Залишити відгук

Вашу ел. пошту не буде опубліковано.

Дякуємо за вашу думку.